Відомо, що будь-яка інформація взагалі може існувати та переноситися у вигляді фізичних полів або речовиною (матеріальним носієм інформації). Наприклад, це може бути акустична хвиля (звук), електромагнітні випромінювання, електричні сигнали, лист паперу з текстом, флешпам’ять, DVD-диск тощо.

Іншими словами, можна стверджувати, що інформація має циркулювати тільки в електромагнітному (електричному, магнітному), акустичному та матеріальному вигляді.

По фізичній природі носієм інформації можуть бути:

• світло - електромагнітні хвилі оптичного діапазону (у т.ч. інфрачервоного та ультрафіолетового;
• акустичні (звукові) хвилі;
• електромагнітні хвилі;
• електричні сигнали у провідниках;
• матеріальний носій інформації.

    Звідси можна таким чином класифікувати шляхи витоку інформації від джерела до зловмисника (канали витоку) по фізичній природі носія.

• візуально-оптичний;
• акустичний;
• електромагнітний;
• електричний;
• матеріальний.

   Всі, крім матеріального каналу витоку відносяться до т.з. технічних каналів витоку інформації. При цьому, технічні канали витоку інформації можуть бути як природними так й штучними (спеціально створеними зловмисниками).

Відповідно до ДСТУ 3396.2-97 (Захист інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення):

   Тобто й захист інформації, необхідно здійснювати по кожному такому каналу.

У залежності від способу циркуляції інформації технічний захист інформації умовно можна розділити на два напрямки:

* - тут мається на увазі інформація, яка циркулює у вигляді акустичних хвиль;

** - інформація, яка циркулює у вигляді електричних сигналів та електромагнітних хвиль.